Від українських судів до Гааги: Павло Фролов про кроки з виконання судових рішень щодо відшкодування збитків з боку рф

Понад 928 млрд грн уже присуджено українськими судами до стягнення з росії за шкоду від збройної агресії, при цьому кількість проваджень та суми стягнень стрімко зростають. Це змушує державу Україна шукати системне міжнародне рішення для захисту прав постраждалих.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу» Павло Фролов, який долучився до обговорення шляхів виконання рішень національних судів про стягнення з росії шкоди, завданої її збройною агресією, та інтеграцію цих рішень у міжнародний компенсаційний механізм.

У фаховій дискусії взяли участь, зокрема, судді Верховного Суду, представники Мін’юсту, Мінфіну, МЗС, ДКВС, Держказначейства, Уповноваженого в справах ЄСПЛ.

Як нагадав Павло Фролов, у 2022 році після початку повномасштабної війни Верховний Суд вирішив, що українські суди мають право ігнорувати імунітет держави-агресора та розглядати справи постраждалих українців про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф.

«Аргументом стало те, що підтримання такого імунітету росії позбавить позивачів – громадян України ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – уточнив парламентар.

Тому, зауважив він, звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.

Як зазначив Фролов, росія повністю ігнорує позови українських громадян, однак суди України продовжують ухвалювати рішення про стягнення завданих збитків.

«Сьогодні на примусовому виконанні перебуває майже 1,5 тис. проваджень на загальну суму понад 928 млрд грн, і ці цифри стрімко зростають. При цьому кількість проваджень та суми стягнень стрімко зростають», – розповів нардеп.

Водночас, за його словами, в Україні практично не залишилося вільних активів, що належать державі рф або підсанкційним особам, а Фонд ліквідації наслідків агресії фактично вичерпаний.

«Це створює перспективи звернення позивачів вже до Європейського суду з прав людини щодо компенсацій за невиконання рішень судів України, відповідачем за якими вже буде держава Україна», – застеріг парламентар.

Також Павло Фролов навів дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), оприлюдненої урядом України, Групою Світового банку, Єврокомісією та ООН.

«Станом на 31 грудня 2024 року (не враховує завдані впродовж 2025 року збитки) загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 524 млрд дол., що в 1,75 перевищує вартість заморожених активів рф у демократичному світі, та не враховує шкоду, завдану життю та здоров’ю постраждалих українців», – акцентував Фролов.

У цьому зв’язку нардеп запропонував законодавчо закріпити підхід, за яким виконання рішень українських судів щодо стягнення шкоди з росії має відбуватися в межах міжнародного компенсаційного механізму. Адже саме такий підхід дозволить уникнути правових колізій і забезпечити реальну перспективу виплат постраждалим.

Україна разом зі світовою спільнотою, нагадав Павло Фролов, уже зробила безпрецедентні кроки в цьому напрямі. І вперше в історії ще до завершення війни запустила перший етап Міжнародного компенсаційного механізму, яким став Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, створений у Гаазі.

«До Реєстру вже подано близько 85 тис. заяв, наразі можна подавати заяви у 14 із 43 категоріях. 16 грудня 2025 року в Гаазі була підписана Конвенція про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією рф проти України», – поінформував парламентар.

Комісія, повідомив він, має повноцінно запрацювати у 2027 році після ратифікації 25-ма державами та фінансування половини бюджету і буде вже міжнародним органом, який ухвалюватиме рішення про виплати, використовуючи заморожені російські активи як потенційне джерело фінансування.

Аби усунути правову колізію, Павло Фролов наголосив на необхідності внесення змін до Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо винятку із судового імунітету для держави-агресора.

«Слід об’єктивно розуміти, що в подальшому для створення Компенсаційного фонду та здійснення перших виплат постраждалим від агресії рф українцям за рахунок репарацій та інших джерел необхідна величезна робота на міжнародному рівні та консолідація зусиль демократичного світу», – підсумував Павло Фролов.