ШІ дозволений, покарань більше не стане: Юлія Гришина спростувала міфи після ухвалення законопроєкту про академічну доброчесність

Ухвалення законопроєкту «Про академічну доброчесність» викликало багато коментарів та публікацій у ЗМІ, частина з яких містить неточні або викривлені трактування його положень. Одна з його співавторок, народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина роз’яснила ключові аспекти документа та спростувала найпоширеніші міфи.

За її словами, законопроєкт не передбачає посилення відповідальності, а навпаки — уточнює та осучаснює правила академічної доброчесності.

«Законопроєкт не запроваджує «жорсткішу» відповідальність, а конкретизує та осучаснює правила, робить прозорішими процедури розгляду порушень і зменшує можливості для їхнього замовчування або толерування», – акцентувала парламентарка.

Окремо вона зупинилась на питанні використання штучного інтелекту.

«ШІ не забороняється повністю. Законопроєкт лише встановлює зрозумілі правила його використання в освітній і науковій діяльності — зокрема, вимогу зазначати допомогу ШІ там, де це доречно. Це відповідає європейській практиці й захищає авторство та академічну доброчесність», – пояснила Гришина.

Коментуючи положення про можливість реагування на порушення з 14 років, нардепка зауважила, що не йдеться про каральні санкції.

«Згадка про можливість реагування на порушення з 14 років не означає каральних санкцій. Йдеться про заходи виховного характеру: роботу з учнями та батьками, формування культури доброчесності, а не покарання», – уточнила Гришина.

Головна мета законопроєкту, зазначила парламентарка, — захист прав чесних студентів, дослідників і викладачів, надання школам та університетам чітких інструментів реагування на порушення.

«Законопроєкт поширює єдині та зрозумілі правила академічної доброчесності на всі рівні освіти та офіційно закріплює європейські стандарти у цій сфері», – підсумувала Юлія Гришина.

Нагадаємо: Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10392 «Про академічну доброчесність» у другому читанні й у цілому 18 грудня 2025 року.

Серед ключових пунктів документа:

✓ Визначає 7 базових цінностей академічної доброчесності: чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість.
✓ Зобов’язує кожен заклад освіти та наукову установу створити власну систему забезпечення академічної доброчесності.
✓ Уточнює, що така система має включати:
– політику доброчесності (правила, процедури, відповідальних осіб);
– механізми перевірки робіт і реагування на порушення;
– порядок подання й розгляду скарг.
✓ Встановлює чіткий перелік порушень – плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, недоброчесне використання штучного інтелекту, академічний саботаж тощо.
✓ Визначає відповідальність – і для осіб, і для установ, включно з позбавленням акредитації чи підтримки держави у випадку системних порушень.