Дослідження антикорупційної ініціативи ЄС: відсутність чітких стандартів, контролю та допуску іноземних фахівців робить ринок інженерів-консультантів непрозорим

Обовʼязковість залучення до реалізації проєктів у сфері будівництва інженерів-консультантів може сприяти монополізації ринку, особливо враховуючи нинішні підходи до формування оплати за їхні послуги при відсутності відповідальності. Крім цього, на ринок вкрай негативно впливають і інші ризики, що призводять до системних проблем в ефективності, прозорості та якості реалізації будівельних проєктів в Україні. 

Про це під час презентації аналітичного звіту «Ризики у діяльності Інженера Консультанта. Презентація дослідження», організованої Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI), повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Автори звіту, зазначила Шуляк, вказують на ризики, пов’язані з наданням послуг інженерів-консультантів у будівництві, а такожу на низку системних проблем, які негативно впливають на ефективність, прозорість та якість реалізації будівельних проєктів в Україні. 

Зокрема, йдеться про недостатність правового регулювання доступу до професії та сертифікації. В Україні відсутні чіткі вимоги до навчальних програм, необґрунтовані обмеження у вигляді додаткового сертифікування та страхування цивільно-правової відповідальності, а також неможливість для іноземних фахівців напряму працювати на українському ринку.

Крім цього, є ризики в процедурі закупівель послуг інженерів-консультантів. Практика встановлення замовниками в тендерній документації необгрунтованих вимог до потенційних учасників, відсутність у державних електронних системах інформації про результати діяльності у попередніх проєктах призводить до зниження конкуренції під час закупівель та можливого залучення недобросовісних інженерів-консультантів.

Не меншим ризиком є відсутність критеріїв оцінки якості та своєчасності послуг, а також неврегульованість конфлікту інтересів між інженерами-консультантами та підрядниками підвищують ризик надання неякісних послуг. Також ускладнює прозорість та контроль реалізації проєктів відсутність чіткого регламенту щодо складу та змісту звітної документації діяльності ІК, а також механізмів доступу ІК до інформації від підрядників.

«Як зазначають автори звіту, відсутність законодавчо визначених повноважень інженерів-консультантів щодо фіксації недоліків, участі в оформленні виконавчої документації та контролю за діяльністю ІК з боку замовника створює ризики зниження якості будівництва. Водночас є проблема і з допуском іноземних фахівців до надання послуг на території України – через те, що норми професійного стандарту «Інженер-консультант (будівництво)» та Порядку професійної атестації поширюються виключно на вітчизняних фахівців», – пояснила Олена Шуляк.

Вона також додала, що не сприяє розвитку прозорого й професійного ринку інженерів-консультантів створення свого роду монополії, оскільки дедалі частіше в проєктах з’являється обов’язкова вимога залучення інженера-консультанта, коли йдеться про проєкти за державний кошт. Причому це залучення не є обґрунтоване з точки зору складності проєкту. Це, акцентувала Шуляк, особливо важливо в контексті того, що сума державного портфеля інвестицій вже перевищує 11 трлн грн, і тільки на наступний рік планується реалізація проєктів на понад 200 млрд грн.

«Зараз у відповідному реєстрі – понад 385 інженерів-консультантів. Але фахівців, які реально можуть супроводжувати складні інфраструктурні проєкти, в країні близько пів сотні. І саме на них ми намагаємося покласти частину державного портфеля інвестицій, який уже перевищує 11 трлн грн. Дедалі частіше у проєктах з’являється обов’язкова вимога залучення інженера-консультанта. Не за потреби чи за складністю, а просто – обов’язково. Тобто ми навантажуємо ринок, який ще не існує в зрілій формі, і підживлюємо монополію», – зауважила Шуляк.

Не менш небезпечний, зазначила вона, і принцип визначення вартості послуг. Коли винагорода інженера-консультанта нараховується як відсоток від вартості будівництва – 3%, а разом із технаглядом – 4,5% йде привʼязка не до якості роботи, а до, умовно, ціни бетону. При цьому відповідальність для них нульова.

«Коли в професії немає зрозумілих прав, обов’язків і меж компетенції, то зʼявляються кримінальні справи, де інженер-консультант підписує документи, не виїжджаючи на об’єкт, схеми, де фахівець стає не гарантом якості, а просто людиною з підписом. Тому нам потрібен не формальний інститут інженерів-консультантів, а професійний, прозорий і відповідальний», – наголосила Олена Шуляк.

Для цього, на її думку, необхідно:

• Формувати прозорий і конкурентний ринок інженерно-консультаційних послуг.
• Визначити чіткі стандарти відповідальності, прав та обов’язків.
• Реформувати систему оплати – прив’язати її до результату, а не до вартості будівництва.
• Ліквідувати можливість монополізації доступу до реєстрів і сертифікації.
• Гармонізувати процеси з європейськими практиками, а не імітувати їх фрагментами.

На думку авторів звіту, пояснила Олена Шуляк, досвід Австрії, Німеччини та Франції в сфері послуг може бути цінним для України, особливо в контексті відбудови інфраструктури, впровадження сучасних технологій та гармонізації з європейськими стандартами. Зокрема, досвід Австрії показує, наскільки ефективним у цьому плані може бути використання ВІМ-технологій. 

Впровадження в Україні BIM-технологій буде фаховою підтримкою принципів прозорості та підзвітності процесів з відбудови і відновлення України. Але для цього потрібно закріпити їх використання на обов‘язковому рівні для випадків, коли йдеться про відновлення об‘єктів за бюджетні кошти або за кошти міжнародних партнерів.«У парламенті триває робота з обов‘язкового впровадження BIM-технологій для об‘єктів, відновлення яких фінансуватиметься за бюджетні кошти або за кошти міжнародних партнерів. Відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання і наразі його готують до другого», – резюмувала Олена Шуляк.