До кінця 2026 року ОМС зобовʼязані затвердити статути своїх громад. Для громад презентували методичку, як це зробити

До кінця наступного року всі українські територіальні громади зобовʼязані  оновити свої статути – інструмент, який дасть їхнім мешканцям більше можливостей для реального народовладдя. Значна частина громад над цим уже працюють, для інших – підготовлено методичні рекомендації: покроковий алгоритм для того, щоб створений документ був якісним і виконував закладені в нього функції.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, ухвалений на початку цього року законопроєкт №7283 впроваджує необхідні ефективні інструменти народовладдя і для мешканців громад – засоби впливу на рішення щодо їхньої життєдіяльності, як-от публічні консультації, громадські обговорення, участь громади в питаннях формування й розподілу місцевого бюджету.

Крім цього, місцеві депутати будуть зобов’язані звітувати перед мешканцями – на відкритих зустрічах, де відповідатимуть на запитання, вестимуть активну дискусію, публікуватимуть свої звіти, щоб виборці бачили, що зроблено. 

Однак не менш важливим пунктом ухваленого законопроєкту, акцентувала парламентарка, є встановлення обов’язку сільської, селищної, міської ради затверджувати статут територіальної громади. До 1 січня 2027 року ОМС мають привести у відповідність до закону чинний статут територіальної громади або затвердити новий. 

«По суті, якщо права людей – це фундамент, то статут – це креслення будинку, який має стояти міцно й служити всім без винятків. Без перебільшення, статут є свого роду «конституцією громади», інструкцією, за якою працює щоденна демократія», – пояснила Шуляк.

Частина громад, розповіла вона, цей процес вже не лише розпочали, а й завершили, оновивши та затвердивши свої статути. Так, у листопаді 2023 року Статут міської територіальної громади в новій редакції ухвалила Хмельницька міськрада. Луцька міськрада затвердила новий Статут Луцької міської територіальної громади в грудні 2023-го, Полтавська міськрада – в травні 2024-го, а Тернопільська має чинний Статут із внесеними змінами станом на вересень 2023 року. 

Серед менших громад можна виділити Люботинську міську територіальну громаду, де Статут у новій редакції затверджено влітку 2024 року, Юр’ївську селищну громаду на Дніпропетровщині, яка ухвалила свій Статут у травні 2024-го, та Солотвинську територіальну громаду, що затвердила нову редакцію Статуту в грудні 2024 року.

«Однак досить показовим у певних сенсах кейсом є досвід Київщини. Дослідження за 2024 рік на основі даних Мін’юсту показує, що в Київській області із 69-ти громад лише 8 мали зареєстровані статути. Це, зокрема, Обухівська міська громада, Володарська селищна, Сквирська міська, Переяславська міська, Немішаївська, Яготинська, Узинська, Славутицька міська громади», – повідомила народна депутатка. 

Зважаючи на те, що часу на створення або оновлення цього стратегічного документа лишається небагато, зазначила Олена Шуляк, громадам слід пришвидшитись. Допомогти в цьому можуть презентовані днями методичні рекомендації, підготовлені Міністерством розвитку громад і територій України.

Алгоритм можна звести до 10 кроків:

1. Оцінити можливості з урахуванням дедлайну. Рада фіксує, що до кінця 2026 року громада повинна мати оновлений статут, який відповідає закону про народовладдя та новій редакції закону про місцеве самоврядування, і що саме статут стає головним нормативним документом громади.

2. Створити робочу групу. До неї залучають депутатів, працівників виконкому, представників громадських організацій, активних жителів, а за можливості – голову та старост, щоб текст статуту був результатом спільної роботи, а не «кабінетної» вправи.

3. Використати запропонований методичними рекомендаціями шаблон – змінити назву громади, перелік населених пунктів, налаштувати формулювання під свої особливості, не виходячи за межі законодавства.

4. Описати ідентичність громади. Скласти коротку історичну довідку та преамбулу, закріпити символіку (герб, прапор, гасло, гімн, логотип) і місцеві свята – День громади, дні сіл і міст, інші пам’ятні дати тощо.

5. Прописати права, обов’язки та рівні можливості жителів. Чітко визначити, на яку інформацію й послуги мають право жителі, як вони можуть брати участь у вирішенні місцевих питань, як громада гарантує рівний доступ до простору, послуг, освіти, працевлаштування й розвитку для різних груп.

6. Описати систему органів місцевого самоврядування. Зафіксувати склад системи (рада, голова, виконком, старости, органи самоорганізації населення), розподіл повноважень і засади взаємодії з жителями – хто за що відповідає і як до нього можуть звертатися люди.

7. Закріпити всі форми участі громади. У статуті перелічити місцевий референдум, загальні збори, місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, громадське оцінювання, участь у бюджетуванні, дорадчі й наглядові органи, е-петиції тощо, а детальні процедури винести в окремі положення-додатки з готовими формами документів.

8. Підтягнути регламент ради та положення про комісії. Привести термінологію у відповідність до статуту й прямо записати, що протоколи зборів, результати слухань, місцеві ініціативи, висновки громадського оцінювання та е-петиції можуть бути підставою для внесення питань до порядку денного сесії.

9. Провести громадські слухання та затвердити статут. Винести проєкт статуту на відкриті слухання, зібрати пропозиції, після чого ухвалити документ рішенням ради або наказом начальника військової адміністрації – там, де вона виконує повноваження ОМС.

10. Пояснити статут жителям і підтримувати його «живим». Підготувати коментований статут простою мовою, створити на сайті розділ «Громадська участь», регулярно проводити просвітницькі заходи та оновлювати доступні матеріали, щоб люди не просто знали про статут, а реально користувалися передбаченими ним інструментами.