Реформа публічних інвестицій триває: до портфеля державного рівня вже внесено майже 150 проєктів. Які сфери там домінують

До портфеля публічних інвестицій держави вже внесено майже 150 проєктів, кожен з яких є абсолютно публічним. До них увійшли не лише проєкти, пов’язані з енерго-, водо- та теплопостачанням, а й проєкти, пов’язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів. Важливою зміною стратегії публічних інвестицій стала поява в цьому портфелі будівництва соціального житла.

Про це під час Recovery Construction Forum 4.0 повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, станом на кінець грудня минулого року сума, необхідна для відновлення України від наслідків російської збройної агресії, вже перевищила $530 млрд. Однак, враховуючи інтенсивність ворожих атак, ця сума станом на кінець 2025 року буде на десятки млрд доларів вищою. Водночас Шуляк зазначила, що відбудова України триватиме не один і не два роки, тому цей процес вкрай важливо грамотно та комплексно спланувати. Для цього вже частково ухвалено необхідні законопроєкти. 

«З 2024 року ми почали досить велику комплексну реформу щодо публічних інвестицій, для якої ухвалили необхідні законопроєкти. В межах цього процесу заплановано три рівні проєктних портфелів – національного, регіонального і місцевого рівнів», – розповіла парламентарка. 

Перший портфель – великі державні проєкти, якими керує безпосередньо держава із залученням міжнародного фінансування. Другий рівень – проєкти, що реалізуються на рівні областей. Третій  – проєкти громад на місцевому рівні, без яких відновлення не стане комплексним і не зможе реалізуватись із запланованими показниками. 

«Майже 150 проєктів уже внесено на національному рівні, кожен громадянин може зайти на сайт профільного міністерства та ознайомитись з ними. Йдеться здебільшого про проєкти, пов’язані з енерго-, водо-, теплопостачанням. Також це проєкти, пов’язані з переробкою відходів, будівництвом нових сміттєпереробних заводів. Ба більше, в цей портфель зараз потрапили й проєкти, які пов’язані з інфраструктурою, особливо в частині будівництва соціального житла», – поінформувала Олена Шуляк. 

Крім цього, додала вона, в Україні вже затверджена стратегія регіонального розвитку, відповідно до якої зараз оновлюють свої стратегії розвитку громади, а регіони вже оновили. Всі вони корелюються з портфельними проєктами публічних інвестицій, які зараз оприлюднює держава. Проте певним викликом є синхронізація планування, яке відбувається на стратегічному рівні, бюджетному рівні й безпосередньо просторовому. 

«Усі генеральні плани наших міст, всі майстер-плани зараз переглядаються з огляду на зацікавленість потенційних інвесторів вкладатись у них. Інвестор приходитиме лише в ту громаду, де чітко є розуміння, що і як буде розвиватися, що, як, і де буде будуватися, де будуть створюватися нові робочі місця, де будуть підприємства, де будуть відповідні потенціали, точки зростання й розвитку. Тому громади, які дійсно прагнуть не лише якісного відновлення, а й якісного розвитку, вже створюють відповідні планувальні документи. І це є одним з маркерів того, чи дійсно місцева влада діє згідно з інтересами громади», – пояснила Шуляк. 

Народна депутатка повідомила, що попри відтермінування обовʼязковості планів просторового розвитку до 2028 року, деякі громади продовжують їх створювати. Так, на сьогодні цей процес триває в більше ніж 140 громадах, а 7 громад ППР уже затвердили. Більшість з них розташовані в прифронтових регіонах – Чернігівській і Харківській областях. Натомість умовно тилові громади створювати ППР не поспішають.  

«Плани просторового розвитку обрали для себе громади, які хочуть розвиватися за чесними правилами. Примітно, що це маленькі громади. Натомість великі міста, де часто процвітає хаотична забудова, з цим не поспішають, аргументуючи тим, що під час війни ці процеси трохи недоречні. Але, як показує приклад тих громад, які це вже роблять, саме під час війни ці процеси необхідні. Оскільки якісне планування дорівнює якісному відновленню», – резюмувала Олена Шуляк.