Дистанційне обстеження, пошкоджені квартири в багатоквартирних будинках та питання спадщини: на Харківщині відбулася зустріч щодо програми єВідновлення

Харківська обласна організація партії «Слуга Народу» організувала тематичну зустріч, присвячену практичним питанням програми «єВідновлення».

Ініціював її народний депутат від партії «Слуга Народу», очільник Харківської обласної організації партії Павло Сушко.

У зустрічі в онлайн-форматі взяли участь заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська, заступниця директора Департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва Тетяна Митропан, менеджер продукту Реєстру пошкодженого та знищеного майна Сергій Шепелєв, народні депутати від «Слуги Народу» Юрій Здебський та Олександр Літвінов, голова Харківської обласної ради від «Слуги Народу» Тетяна Єгорова-Луценко, директор Департаменту містобудування та архітектури, головний архітектор області Геннадій Чекунов, голови територіальних громад, депутати рад різних рівнів та представники фракцій «Слуги Народу».

Загалом у заході взяли участь понад 150 осіб.

Учасники обговорили проблемні питання, з якими стикаються громадяни під час оформлення заяв щодо компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло в межах програми «єВідновлення». Більшість із цих звернень – це реальні історії людей, які звертаються до Павла Сушка під час роботи в Харківській області.

«Останнім часом до мене постійно звертаються громади та мешканці Харківщини, депутати місцевих рад із запитаннями про компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло. Що робити, коли житло зруйноване в зоні бойових дій? Як діяти, якщо власник помер або будинок частково пошкоджений? Чому рішення комісій затягуються або скасовуються? Щоб відповісти на ці питання і знайти робочі рішення, провів онлайн-зустріч із Міністерством розвитку громад та територій України, Харківською обласною військовою адміністрацією, депутатами, громадами та профільними фахівцями», – розповів Павло Сушко.

Дистанційне обстеження

Після змін до постанови № 815 громади отримали можливість проводити дистанційне обстеження житла, коли немає фізичного доступу до будинку. Проте Харківська область залишається майже єдиною, де поки не проведено жодного позитивного рішення за цією процедурою.

Причини – суто організаційні: немає спеціалістів, які можуть визначити ступінь руйнування дистанційно; важко отримати підтвердження від військових структур чи кадастрових служб, а комісії бояться ухвалювати рішення через ризик подальших перевірок і проваджень тощо.

У Мінрозвитку підтвердили, що дистанційне обстеження передбачає обстеження знищеного житла, що розташоване на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій. Комісія має право звертатися по інформацію до Міністерства оборони, Держгеокадастру, Національного космічного агентства, ДСНС або військових на місцях. А також залучати представників правоохоронних органів до складу комісій.

На основі отриманих даних визначається, чи знищено житло повністю, і якщо так – нараховується компенсація.

«Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко зазначену пропозицію взяла в роботу. Вона організує окрему нараду спільно з головою ОВА, правоохоронним блоком і громадами, щоб виробити єдиний і безпечний механізм дистанційного обстеження по області. Завдання просте – щоб цей процес реально запрацював, а люди могли отримувати компенсації за знищене житло», – розповідає Павло Сушко.

Під час зустрічі присутні спеціалісти розібрали багато конкретних ситуацій – від проблем із документами до технічних неточностей у рішеннях комісій.

«Разом із представниками Міністерства відпрацювали механізми дій і надали громадам чіткі роз’яснення. Частину питань Мінрозвитку взяло в роботу для підготовки додаткових змін до механізмів надання компенсацій та формування роз’яснень», – додав Павло Сушко.

Пошкоджені квартири в багатоквартирних будинках

Компенсація за пошкоджені квартири надається за умови, коли сам багатоквартирний будинок придатний до проживання. Житлові багатоповерхові будинки, у яких, зокрема, пошкоджені місця загального користування (дах, фасади, під’їзди, інженерні мережі тощо), підлягають капітальному ремонту та мають ремонтуватися загалом. Йдеться, зокрема, про розроблення проєктної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт.

За умови відновлення багатоквартирного будинку надається компенсація за пошкоджене житло мешканцям.

За результатами технічного обстеження пошкоджених багатоквартирних будинків саме виконавчий орган сільської, селищної, міської ради приймає рішення щодо необхідності проведення капітального ремонту / реконструкції. Капітальний ремонт передбачає відновлення об’єкта загалом, зміну геометричних розмірів, демонтаж секцій, під’їздів. У такому разі одна частина квартир підпадатиме під компенсацію за пошкоджене майно, а інша – під компенсацію за знищене.

Водночас замовником будівництва (крім нового будівництва), пов’язаного з відновленням пошкоджених об’єктів нерухомого майна, які не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, може бути виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Спадщина

Наразі спадкоємець може подати заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна у випадку, якщо спадкодавцем не було подано такої заяви або не було припинено право власності на знищений об’єкт нерухомого майна.

Якщо спадкоємець отримав право на спадщину після отримання спадкодавцем житлового сертифіката, то подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна буде доступним після внесення змін щодо зазначених питань у відповідні нормативно-правові документи та після розроблення відповідного функціоналу. Мінрозвитку спільно з Мін’юстом та Нотаріальною палатою України напрацьовують відповідні зміни до механізму компенсації за знищене житло.

Щодо отримання компенсації за пошкоджене майно співвласниками

На сьогодні в разі спільної власності на пошкоджений об’єкт нерухомого майна за компенсацією із заявою звертається один зі співвласників, інші співвласники надають згоду. Проблемні питання виникають, коли співвласники відсутні з будь-якої причини та не дають відповідну згоду.

«Мінрозвитку ініціювало зміни до механізму компенсації за пошкоджене житло, які передбачають, що подати заяву може один зі співвласників і за відсутності заперечень від інших співвласників він отримає компенсацію на відновлення всього об’єкта.

Водночас отримувач компенсації братиме на себе зобов’язання відновити об’єкт відповідно до суми, що зазначена в чеклісті, переліку та обсягу робіт, які необхідно виконати для відновлення експлуатаційної придатності об’єкта», – пояснює Павло Сушко.

Він додав, що співвласник пошкодженого об’єкта може подати до комісії заперечення щодо отримання компенсації іншим співвласником. У разі наявності заперечень комісія приймає рішення про відмову в наданні компенсації.

Спори між співвласниками щодо отримання компенсації вирішуються шляхом перемовин та досягнення взаємної згоди або в судовому порядку. Зміни доопрацьовуються для внесення на розгляд уряду.

Військовослужбовці та компенсація

Механізм компенсації за пошкоджене майно передбачає можливість повторно звернутися із заявою за отриманням компенсації або її залишку, якщо отримувач компенсації з об’єктивних обставин не використав кошти компенсації (повністю або частково). До об’єктивних обставин, зокрема, належить проходження військової служби в Збройних силах, інших військових формуваннях, які створені відповідно до законів, правоохоронних органах спеціального призначення.

Технічні помилки

Також присутні розібрали випадки, коли в акті комісійного обстеження або чеклісті є неточності (наприклад, зазначено лише скло замість заміни рами), та обговорили, як виправляти ці помилки. На сьогодні внесення змін до чекліста не передбачено. Громада може дофінансувати різницю з місцевого бюджету або переглянути рішення про надання компенсації за пошкодженим об’єктом після повернення отримувачем усієї суми коштів компенсації шляхом подання нової заяви.

Під час зустрічі народний депутат Павло Сушко наголосив, що громадам надали детальні роз’яснення щодо дій у типових ситуаціях, щодо оформлення документів та взаємодії з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, а також із самими громадянами.

У разі виникнення складних чи спірних питань представники місцевої влади можуть безпосередньо звертатися до Мінрозвитку за технічними або юридичними консультаціями. За потреби міністерство готове організувати для громад онлайн-навчання.

Депутат подякував усім представникам уповноважених органів, які долучилися до обговорення, за відкритість до співпраці, увагу до проблем і потреб прифронтової Харківщини та готовність допомагати у вирішенні нагальних питань.

«Ми продовжимо цю роботу й надалі. Це не остання зустріч, адже питань залишається багато, і кожне з них потребує практичного вирішення», – підсумував Павло Сушко.