У парламенті розповіли, які правки до Держбюджету на 2026 рік відхилили і де знайшли додаткові кошти на ВПО

Попри відхилення низки правок, поданих до проєкту Державного бюджету в першому читанні, його дохідну частину змогли розширити на 30 млрд грн. Це стало можливим завдяки зміні ставок оподаткування прибутку банків – замість 25% вони сплачуватимуть 50%. Рішення непопулярне для сектору, однак воно розволило спрямувати відчутні ресурси на пріоритетні видатки. Зокрема, на житлові потреби ВПО виділять додаткові 1,5 млрд грн.

Про це в ефірі Українського радіо повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, під час підготовки Держбюджету до другого читання народні депутати подали майже 3400 правок, і якби врахували всі, довелося б шукати понад 7 трлн грн додаткових ресурсів. Натомість реальна дохідна частина проєкту, що надійшов до Верховної Ради, становить 2,9 трлн грн, тож значну частину пропозицій відхилили, зважаючи на відсутність джерел покриття та базову фіскальну логіку. 

Як зазначила парламентарка, більшість поданих правок були більше ніж обгрунтовані з огляду на потреби соціальної сфери – соціальні виплати й підтримку вразливих груп, освіту, медицину, безпеку громад, але без визначених джерел фінансування врахувати їх у повному обсязі було б неможливо. У підсумку, комітетські ініціативи також не пройшли повністю – зокрема, прохання підвищити фінансування єВідновлення до 17 млрд грн.

«Народні депутати між першим і другим читаннями проєкту Держбюджету подали 3339 правок. І якщо всі ці правки врахувати, то потрібно було б знайти додаткові кошти більше ніж на 7 трлн грн. Але ми розуміємо, що зараз дохідна частина Бюджету, яка надійшла у Верховну Раду, становить близько 3 трлн грн. Тому, на жаль, всі подані парламентарями правки неможливо врахувати. Отже, багато з них довелося відхилити», – зауважила Олена Шуляк.

Вона додала, що попри відхилення частини правок, у Бюджеті зберігається фінансування єВідновлення на рівні близько 7 млрд грн за напрямами пошкодженого та зруйнованого житла. Частину цих коштів – 2,4 млрд грн – забезпечує Банк розвитку Ради Європи, але уряд планує активніше долучати Світовий банк та інші МФО, що дасть можливість розширювати ресурс для житлових і муніципальних програм без виходу за рамки фіскальної стійкості.

Між першим і другим читаннями, розповіла Шуляк, доходи Бюджету збільшено на 30 млрд грн. Головним джерелом стала зміна ставок оподаткування прибутку банків – замість 25% вони сплачуватимуть 50%. Рішення є непопулярним для банківського сектору, однак дозволяє спрямувати відчутні ресурси на пріоритетні видатки.

«Нові надходження розподілять адресно: майже 7 млрд грн піде на підвищення зарплат викладачам закладів вищої освіти, 1 млрд грн – на гуманітарне розмінування, ще 1 млрд грн – на укриття в дитячих садочках і школах. Аргументація проста: без безпечної інфраструктури батьки не поведуть дітей до садків і шкіл, а це напряму б’є по зайнятості та економіці», – пояснила Олена Шуляк.

Окрім цього, додала вона, на підтримку тимчасового розселення ВПО місцевим бюджетам додатково спрямовують 500 млн грн – понад той 1 млрд, що був у першій редакції Бюджету. Водночас житлові потреби переселенців це повністю не вирішує, тож громади мають використовувати кожну можливість для розширення фонду тимчасового проживання та пришвидшення робіт з укриттями в освіті та цивільному захисті.

«Звичайно, коштів, передбачених проєктом Держбюджету, навряд чи вистачить на все. Але ми памʼятаємо головні пріоритети – обороноздатність, житло, робота й безпека українців. Тому я переконана – потрібно й надалі шукати можливості для підвищення фінансування й на місцевому рівні. Так само і громади мають облаштовувати місця для тимчасового проживання ВПО й по максимуму сприяти інтеграції переселенців», – резюмувала Олена Шуляк.