Парламент може обмежити блокування Ukraine Facility-законопроєктів: що пропонують робити з поправочним спамом

У Верховній Раді розглядать можливість змін до процедури голосування за євроінтеграційні законопроєкти, щоб у сесійній залі було менше можливостей для їх блокування. Зокрема, для блокування за рахунок так званого «поправочного спаму». У випадку законопроєктів з поміткою Ukraine Facility таке блокування вже коштує українському бюджету сотні мільйонів євро, і ця цифра може зрости. Зокрема, якщо парламент не ухвалить упродовж наступних двох місяців законопроєкт №12377.

Про це в інтервʼю Новини.LIVE розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, найближчим часом парламент готується розглядати в сесійній залі законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», оскільки гармонізація житлового законодавства до європейського – зобовʼязання України перед ЄС у межах програми Ukraine Facility. Саме ухвалення законопроєкту №12377 до кінця поточного року є тим індикатором, виконання якого принесе Держбюджету в середньому 500 млн євро. Загалом Україні потрібно виконати більше ніж 150 індикаторів – це дасть можливість отримати від ЄС загалом 50 млрд євро. 

Однак до законопроєкту, ухваленому в першому читанні влітку цього року, подали близько 3 тис. правок, більша частина з яких характеризується як «поправочний спам» – коли до законопроєкту немає обʼєктивних зауважень, а правка депутатам, які її подають, потрібна швидше для того, щоб отримати за її зняття або місце за трибуною, або голос на підтримку свого законопроєкту, або додатковий піар.

«На жаль, поправочний спам застосовують далеко не тільки для цього законопроєкту – інші також є його обʼєктами. До них подаються тисячі правок, і опозиція таким чином може блокувати законопроєкт, скажімо так, для того, аби щось собі виторгувати. Це не має стосунку до конкретного законопроєкту, але поки що така можливість існує», – пояснила Олена Шуляк.

Вона додала, що через поправочний спам свого часу проходили багато важливих законопроєктів, зокрема до тих, які були основою земельної реформи, а також до законопроєкту про компенсації за пошкоджене та знищене житло. У першому випадку йшлося про кілька місяців, упродовж яких у сесійній залі проходили тисячі правок. У другому – так само блокувався законопроєкт про єВідновлення, коли у сесійній залі розглядали, наприклад, правку щодо заміни слова «компенсація» на «виплата». 

Подібна ситуація, повідомила Шуляк, була й стосовно законопроєкту №12377, коли 1 тис. правок з понад 3 тис., поданих у день його ухвалення 16 липня, їхній автор зняв того ж дня. Інші дві тисячі правок, що залишилися, впродовж майже 5 місяців відпрацьовувала спеціальна Робоча група, створена на базі Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, у відомстві якого й знаходиться цей законопроєкт.

«Ми повинні були якомога якісніше відпрацювати подані правки для того, щоб під час проведення законопроєкту через сесійну залу в другому читанні в нього було більше шансів. Але під час розгляду в сесійній залі кожен народний депутат може поставити на підтвердження свою правку, навіть якщо раніше не наполягав на ній у Робочій групі. Тож технічно можливість заблокувати законопроєкт залишається, адже у випадку законопроєкту №12377 більшість із понад 3 тис. поданих правок становить поправочний спам», – пояснила парламентарка. 

У такий спосіб, додала вона, вже було заблоковано низку законопроєктів, які Україна мала ухвалити в певні дедлайни за умовами Ukraine Facility. Зокрема, законопроєкт про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Провести його через сесійну залу було вже кілька спроб, і зараз відбувається третя. Загалом, наголосила Олена Шуляк, блокування законопроєктів з поміткою Ukraine Facility вже коштувало Державному бюджету України від кількох сотень млн до 1 млрд євро.

Саме тому, акцентувала Шуляк, нині у Верховній Раді розглядається питання щодо зміни процедури розгляду євроінтеграційних законопроєктів – щоб для них вона була прозора, зрозуміла, дуже чітка і, головне, швидка. Тобто, щоб мінімізувати можливість таких блокувань. 

«Ми розуміємо, що вся наша євроінтеграція вимагає інколи дуже швидких кордонів, і ми собі точно не можемо дозволити затягувати ті чи інші питання, особливо, коли це коштує значних сум українському бюджету», – резюмувала Олена Шуляк.