Лише 10% цілей державної антикорупційної політики в сфері охорони спадщини досягнуто. У Раді наголошують на необхідності інвентаризації пам’яток

В Україні досі не впорядковано ключові інструменти охорони нерухомої культурної спадщини: інвентаризація пам’яток не завершена, межі й режими історичних ареалів унормовані фрагментарно, а Державний реєстр нерухомих памʼяток (ДРНП) працює лише у дослідному режимі. Як наслідок – численні корупційні зловживання.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на «Національну доповідь щодо ефективності реалізації державної антикорупційної політики у 2021–2025 роках», підготовлену НАЗК. 

За оцінками НАЗК, розповіла парламентарка, середній показник результатів у вирішенні проблеми відсутності публічної інформації стосовно об’єктів культурної спадщини та пам’яткоохоронному законодавстві, що призводить до забудови пам’яток культурної спадщини, становить лише 10%.

«У нас є певний прогрес у методиці обліку, але без повноцінної правової бази для електронного реєстру та без завершеної інвентаризації захист пам’яток лишається вразливим. З позитивного – оновлено Порядок обліку, що є базисом для подальшої інвентаризації, запущено в дослідну експлуатацію ДРНП, профільне міністерство регулярно оновлює та оприлюднює накази/постанови про внесення/вилучення пам’яток», – поінформувала Шуляк. 

Водночас, зауважила вона, цього недостатньо для реального захисту обʼєктів культурної спадщини від корупційних зловживань. По-перше, досі не ухвалена правова база для ДРНП: немає закону або постанови КМУ про функціонування й порядок ведення реєстру – без цього неможливо розгорнути повний функціонал.

По-друге, не завершена інвентаризація памʼяток, а межі та режими історичних ареалів унормовані частково: на 2022 рік чітко визначені приблизно в 30% населених місць; навіть чинні історико-архітектурні опорні плани часто без потрібних режимів і меж зон охорони. Крім цього, процедури погоджень на рівні закону досі не виписані вичерпно, що залишає простір для зловживань.

Яка інформація вже опрацьована

Станом на початок поточного року в ДРНП внесено:

✔ 4662 пам’ятки національного значення;

✔ 79739 пам’яток місцевого значення;

✔ 21 щойно виявлений об’єкт, такий, що потребує верифікації;

✔ 402 історико-культурні території.

Як зазначила Шуляк, оцифрованих рішень, дозволів, перевірок тощо в реєстрі поки що немає – система у фазі наповнення. Тому надважливо ухвалити закон або постанову КМУ про функціонування й порядок ведення ДРНП, аби запустити повний набір сервісів і прозорих даних.

Не менш важливо завершити повну інвентаризацію обʼєктів культурної спадщини та оприлюднити оновлені список історичних населених місць і Держреєстр пам’яток, з урахуванням результатів моніторингу.

Також потрібно впорядкувати межі й режими історичних ареалів, визначити їхні координати та внести до містобудівного та земельного кадастрів, і крім цього, закріпити на рівні закону прозору й вичерпну процедуру дозволів, погоджень та підстав для відмови в них. 

«Прозорість даних і чіткі процедури – це кінець вибірковості й хаосу з дозволами. Публічний, повністю функціональний ДРНП та завершена інвентаризація – наші ключі від корупційних ризиків у цій сфері», – резюмувала нардепка.