Від хабів до акселераторів: що громади закладають у ПКВ для молодіжного бізнесу і навіщо потрібно йому сприяти

Усе більше українських громад, які розробляють і презентують програми свого комплексного відновлення, включають у них розвиток молодіжного підприємництва як окремий пріоритет.

Йдеться про створення хабів і коворкінгів, інкубаційних та акселераційних програм, мікрогрантів для перших проєктів, а також про курси та стажування в співпраці з місцевим бізнесом. Найбільш прогресивні громади розуміють, що молодіжне підприємництво – можливість утримати молодих фахівців як локальних платників податків і роботодавців, адже додана вартість і податки залишаються в місцевих бюджетах.

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, типовими інструментами для розвитку молодіжного підприємництва, які громади закладають у ПКВ, є бізнес-інкубатори з навчанням і менторством, акселератори для команд-початківців, інноваційні хаби з доступом до ресурсів та програмами цифрової трансформації бізнесу.

«Такий підхід є логічною реалізацією одного з головних принципів відбудови «краще, ніж було», який у відновленні спрямований не лише на інфраструктуру, а й на економіку можливостей для молоді. Це про перше робоче місце, самозайнятість і нові локальні сервіси. Коли громада інвестує в стартапи й навички, це сприяє її сталому розвитку», – переконана парламентарка.

Нардепка навела кілька прикладів. Зокрема, в Миргородській громаді молодіжне підприємництво винесено в окремий блок відновлення: акцент на цифровізації бізнесу, підтримці стартапів та розвитку кооперації між молодими підприємцями. Додатково планують логістичний центр, що стимулюватиме роздрібну й оптову торгівлю, а в середньостроковій перспективі – індустріальний парк як «якір» для нових виробництв і сервісів. Натомість на Чернігівщині в напрямі молодіжного підприємництва роблять ставку на програми обміну й стажувань, створення бізнес-інкубаторів, а також запуск інкубаційних та акселераційних програм підприємництва.

«Окремий цікавий кейс – Вінниця з програмою «Місто молодих», яка поєднує освіту та зайнятість: курси та стажування, розширення мережі хабів та інструменти інтеграції молоді в сучасний ринок праці. Такі міські програми задають темп: вони «зшивають» освіту, перше місце роботи і підтримку малого бізнесу», – вважає Олена Шуляк.

У Житомирській області, додала вона, передбачена програма «Розвиток молодіжної політики Житомирщини», від реалізації якої місцева влада очікує зростання вторинної зайнятості молоді, підвищення фінансової та цифрової грамотності та збільшення частки молодих людей, залучених до підприємницької діяльності.

У Шосткинській громаді на Сумщині у ПКВ включили створення бізнес-інкубатора з навчанням і консультаційною підтримкою для тих, хто хоче започаткувати справу, наголошуючи на потенціалі активної молоді. А в Конотопській громаді пропонують інкубатор для стартапів із доступом до ресурсів, менторства, конкурсів і хакатонів та співпраці з місцевим бізнесом – фактично повний цикл підтримки перших проєктів.

«Прогресивні громади розуміють, наскільки важливо зараз дати молоді інструменти, щоб стартувати вдома: від ідеї до робочого місця та податків у місцевий бюджет. Це інвестиція в майбутнє громади», – підсумувала Олена Шуляк.

Нагадаємо: 31 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про ветеранське підприємництво» – реєст. №10258, яким передбачена низка заходів, що сприятимуть поступовому зростанню кількості бізнесів у сегменті соціального підприємництва. Це стане можливим завдяки державній фінансовій підтримці, впровадженню податкових пільг і спрощенню бюрократичних процедур для ветеранів.