Для відновлення громад планується залучати міжнародних донорів. Як це відбуватиметься

У поточному році через цифрову екосистему відбудови України DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) територіальні громади зможуть отримувати не лише бюджетне, а і міжнародне фінансування своїх проєктів для відбудови і подальшого розвитку. Крім цього, позитивно позначиться на фінансуванні і завершення розподілу повноважень між державними органами влади і органами місцевого самоврядування.

Про це на зустрічі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

За її словами, щоб регіони та громади ставали більш спроможними, вони повинні отримували більше фінансування. Йдеться про вигідні кредити під мінімальні відсотки, а також залучення коштів на відбудову через екосистему DREAM.

“Багато українських регіонів та громад вже мають досвід роботи з DREAM і цього року в них з’явиться можливість залучати через неї не лише бюджетне, а й міжнародне фінансування. До того ж, зараз ми працюємо над законопроєктом “Про основні засади відновлення”, який офіційно закріпить DREAM як ключовий інструмент для відновлення громад та регіонів”, – повідомила Олена Шуляк.

Вона також зазначила, що наразі у відносинах між державними органами влади і органами місцевого самоврядування існує певна неврегульованість, оскільки немає чіткого розподілу повноважень для ухвалення рішень в умовах воєнного стану. Тому необхідність завершення розподілу повноважень зараз серед ключових реформ у сфері управління. 

Шуляк пояснила – потрібно чітко окреслити, які повноваження здійснюють органи державної влади, які органи місцевого самоврядування, а також розподілити повноваження між територіальними рівнями управління на основі принципу субсидіарності, який передбачає механізм управління “знизу вгору”: всі питання, виклики та проблеми, які ефективно можуть вирішуватись на місцях, повинні бути в компетенції місцевих органів влади. А вже після цього необхідно забезпечити всіх стейкхолдерів адекватними фінансовими ресурсами або джерелами фінансування у вигляді відповідних податків та зборів.

Нині законотворча робота профільного Комітету, за словами Шуляк, сфокусована на продовженні децентралізації і створенні умов для більш ефективної та прозорої роботи ОМС. Сприяти цьому мають законопроєкти № 4298, № 6401, № 9450, № 4254, № 7292 і №10383. Перший – про місцеві держадміністрації, який має забезпечити баланс державного управління водночас не посягаючи на права місцевого самоврядування. Другий – про засади та інструменти прозорої  роботи ОМС. Третій – про розвиток міжнародного муніципального співробітництва. Четвертий – про більш ефективні формати публічних консультацій. П‘ятий – про розробку громадами програм свого комплексного відновлення. Шостий – про надання компенсації громадам за послуги, на які у 2022 році було встановлено мораторій на підвищення тарифів.

“Всі ці ініціативи вкрай важливі для наших громад, а тому і для нас. По деяких інструментах, які в них передбачені, ми вже побачили позитивний ефект. Зокрема, завдяки публічним консультаціям, які ми провели у 2023 році, нам вдалось суттєво покращити програму компенсацій єВідновлення”, – зазначила Олена Шуляк. 

Парламентарка також повідомила, що особливе значення для фінансової підтримки громад має законопроєкт про компенсацію їм 10 млрд грн – за послуги теплопостачання, на які у 2022 році було встановлено мораторій на підвищення тарифів (№10383). 

“Ми розуміємо, що місцеві бюджети забрали на себе фінансове навантаження, яке мало б лягти на кінцевих споживачів. Тому передбачити компенсацію різниці в тарифах — дуже правильний крок”, – наголосила Шуляк. 

За її словами, така компенсація потрібна для того, щоби підтримати ОМС та відповідні підприємства і вони могли безперебійно продовжувати надавати послуги населенню. Згідно з проєктом закону, сума субвенції залежить не від обсягів боргу, а саме від різниці між сплаченими та нарахованими тарифами. Також субвенцію можна витратити як на аванс за енергоносії, так і на погашення заборгованості.

“Війна значно посилила розрив між регіонами, змінила їхні перспективи соціально-економічного розвитку, тому нам надважливо вирівнювати регіональні диспропорції. Для цього потрібна виважена регіональна політика – «політика згуртованості”, як ще її називають. Вона дозволить українській регіональній політиці максимально наблизитися до європейської”, – резюмувала нардепка.