Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

10 головних запитань про закон про столицю. Відповідає Віталій Безгін

10 головних запитань про закон про столицю. Відповідає Віталій Безгін

Законопроєкт № 2143-3 про столицю допоможе розв’язати численні проблеми в управлінні Києвом. Нещодавно профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому. Що саме змінить законопроєкт у житті столиці та її мешканців, якими будуть повноваження мера столиці та голови КМДА, а також які найпоширеніші міфи, пов’язані з цим законопроєктом, – на 10 головних питань відповідає Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.

1) Навіщо потрібен закон про столицю? Що не так зараз?

Зараз Київ є єдиною громадою в країні, на яку не поширюється реформа децентралізації. Кожна з 1469 територіальних громад внаслідок цієї реформи отримала права та розширені фінансові повноваження. А Київ – ні. Проблема полягає в тому, що нині у столиці сплетені в єдине державна і місцева влади, чинний закон про столицю обмежує Київ у його самоврядних повноваженнях і не дає обраній місцевій владі управляти містом.

Через це місто пасе задніх не лише в рівні розвитку, а й у децентралізаційних процесах – у порівнянні навіть із найменшою громадою в країні. Законопроєкт № 2143-3 відновлює місцеве самоврядування у столиці та нарешті впроваджує там реальну реформу децентралізації.

2) Які головні зміни в житті Києва передбачає законопроєкт?

Він передбачає чітке відмежування місцевого самоврядування (міського голови та Київради) від представництва державної влади (КМДА, тобто вертикалі уряду та Президента). Ми пропонуємо створити при Київраді незалежний виконавчий орган, який буде опікуватися всіма питаннями киян і нести за це відповідальність. А Київська міська державна адміністрація займатиметься наглядом. Це потрібно, аби державна влада мала інструмент реагування на можливі незаконні, неконституційні, корупційні рішення, які можуть відбуватися на тій чи іншій території.

3) Які ще повноваження будуть в нового голови КМДА після ухвалення закону?

Як я вже зазначив вище, він контролюватиме законність та конституційність рішень міського голови (у частині столичних функцій), Київради, райрад та виконкомів з можливістю їхнього оскарження в судовому порядку.

Представлятиме та координуватиме державну владу в столиці.

Координуватиме реалізацію державних програм у столиці (наприклад, «Велике будівництво» – програма державного рівня, але вона так само має реалізовувати проєкти на теренах Києва. Потрібен представник державної влади, який координуватиме її з боку держави).

Не втручатиметься в управлінські та господарські процеси місцевого самоврядування.

Відповідно до законопроєкту, голова КМДА призначається Президентом, підзвітний йому та уряду. Звільнити очільника КМДА може Президент за поданням уряду.

4) А які повноваження матиме мер столиці?

Міський голова Києва автоматично очолює незалежний від центральної влади виконавчий комітет Київради.

Керує містом та розпоряджається міським бюджетом.

Має весь «функціонал», закладений у законі про місцеве самоврядування. На додачу до цього – додаткові «столичні» повноваження: бере участь у розробці проєктів законів/постанов, що стосуються столиці, долучається до проведення та організації міжнародних заходів тощо.

Міського голову обирають кияни, він може бути звільнений з посади 2/3 депутатів або за народною ініціативою.

5) Опоненти законопроєкту про столицю закидають, що він нібито відбирає у законно обраного киянами міського голови його повноваження. Це правда?

Це абсолютний фейк! Навпаки – законопроєкт відновлює в Києві місцеве самоврядування. А повноваження міського голови розширюються, адже він очолює незалежний виконавчий самоврядний орган, який створюється при Київраді.

6) Стверджують також, що центральна влада нібито зможе втручатися у рішення мера та Київради.

Це ще один популярний міф. Центральна влада може лише оскаржити їхні рішення, якщо вони незаконні та неконституційні. Оскарження розглядатиме суд за прискореною процедурою. Але «без суду та слідства» втручатися в діяльність міського голови та Київради ніхто не буде.

До того ж статті щодо нагляду/префектурних повноважень прямо посилаються на законопроєкт про місцеві державні адміністрації №4298. Відповідно, у Києві діятиме та ж система, що й на всій території України.

Без ухвалення законопроєкту №4298 наглядові повноваження КДМА в Києві не почнуть працювати. Тому ми плануємо ухвалити його першим, розглянувши за спецпроцедурою.

7) А що буде з районними державними адміністраціями (РДА) та районними радами у Києві?

РДА працюватимуть тільки на перехідному етапі та будуть ліквідовані після повноцінного запуску місцевого самоврядування та реорганізованої КМДА. Замість РДА будуть створені відповідні підрозділи в структурі КМДА. Це зменшить видатки на утримання апарату та зекономить кошти платників податків.

Що ж до райрад, то зараз вони існують лише на папері, а по факту – ні. Бо міський голова Києва Віталій Кличко та Київрада попереднього скликання самі заблокували проведення виборів у райради.

Законопроєкт у свою чергу передбачає відновлення районних рад у Києві з чітко виписаними повноваженнями. «Мінімальний пакет» повноважень райрад може бути розширений Київрадою. Наразі ж він передбачає міжбудинкові проїзди, паркінги, озеленення, соціальні послуги, молодіжну політику тощо.

8) Чи призведе ухвалення закону до дострокових виборів у Києві?

Ні! У законопроєкті немає жодної згадки про дати будь-яких виборів. І взагалі – питання виборів регулюється виборчим кодексом, а не законом про столицю.

9) Що зміниться для пересічних киян після прийняття цього законопроєкту?

Люди, які займаються управлінням столицею, нестимуть за це політичну відповідальність. Закон про столицю забезпечить ефективний розподіл влади, баланс повноважень, узгодження інтересів громади та держави, гарантії права на самоврядування, а також ліквідує можливість узурпації влади у столиці. Проблеми, котрі турбують більшість киян – затори, якість повітря і води, хаотичні забудови, енергоефективність – нарешті почнуть системно вирішуватись.

10) Коли законопроєкт про столицю розглядатимуть у залі парламенту?

Реалістичні терміни виходу законопроєкту в сесійну залу – на третьому або п’ятому тижні листопада. Його розглядатимуть за спецпроцедурою відповідно до статті 119-1 регламенту: тобто кожна депутатська фракція та група під час розгляду законопроєкту зможе наполягати не більш як на п’ятьох поправках, не врахованих головним комітетом. Це зекономить час парламенту і унеможливить зловживання «правочним спамом». За застосування спецпроцедури зібрано вже 150 підписів.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy